СТАН НАВКОЛИШНЬОГО ПРИРОДНОГО СЕРЕДОВИЩА

2010 РІК

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ ТА КЛІМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОБЛАСТІ.

   Полтавщина розташована в центральній частині України в лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом. На півночі область межує з Чернігівською та Сумською областями, на сході – з Харківською, на півдні – з Дніпропетровською і на заході – з Київською, Черкаською та Кіровоградською. Загальна довжина меж близько 1100 км, з яких 162 км – по Кременчуцькому і Дніпродзержинському водосховищах.    
   Із загальної площі області 28,75 тис. км2 (4,6% площі України) 9,8% складають ліси та інші лісовкриті площі, 5,2% займають поверхневі водойми, 77,6% території – сільгоспугіддя, з них рілля – 61,5%.
   На південному заході області протікає р. Дніпро, більша частина течії якого зарегульована водосховищами. Найбільшими притоками Дніпра в межах області є:
   - Псел – довжина в межах області 350 км, об’єм стоку 1,46 км3 на рік;
   - Сула – довжина в межах області 213 км, об’єм стоку 1,15 км3 на рік;
   - Ворскла – довжина в межах області 226 км, об’єм стоку 0,9 км3 на рік;
   - Оріль – довжина в межах області 80 км, об’єм стоку 0,355 км3 на рік.
    Густота річкової сітки більша на півночі, менша на південному заході. Більша частина стоку припадає на березень – квітень. Річки області живляться переважно талими сніговими водами (60% об’єму стоку).
    Територія області належить до недостатньо вологої, теплої, крайній південний схід – до посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони. Середньорічна кількість опадів на території області змінюється в межах 524 – 639 мм, збільшуючись з півдня на північ. Кліматичні умови області сприятливі для життя людини.
    Полтавщина належить до областей, забезпечених природними ресурсами вище середніх показників по Україні. На території області розвідано та експлуатується багато нафтових, нафтогазоконденсатних, газових і газоконденсатних родовищ. В районі Кременчуцької аномалії зосереджені запаси залізних руд. Серед інших корисних копалин – торф, будівельні матеріали, мінеральні води.
    Найбільш поширені в області ґрунти – чорноземи. Вони займають майже дві третини території області.

СОЦІАЛЬНИЙ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ОБЛАСТІ.

    Кількість наявного населення на кінець 2010 року за даними Полтавського обласного управління статистики становила 1487,751тис. осіб, з яких 908,336тис. мешкають у міських поселеннях, 579,415тис. – у сільській місцевості.
    Щільність населення – 51,7 особи на 1 км2 менша, ніж в середньому по Україні (75,8осіб/км2).
    Адміністративно-територіальний устрій області включає 5 міст обласного підпорядкування – Полтава, Кременчук, Лубни, Комсомольськ, Миргород, 21 селище міського типу, 25 сільських районів та 5 районів в містах Полтаві та Кременчуці. Станом на 01.01.2011 року Полтавщина поділяється на 467 сільських рад до яких входить 1814 сільських населених пунктів.
    Провідними галузями промисловості області є машинобудування, паливна, гірничорудна, харчова. Розвинуті видобування і переробка залізної руди, нафти, природного газу і газового конденсату, виробництво вантажних автомобілів, вагонів, електродвигунів, верстатів, алмазного інструменту, обладнання для харчової промисловості, трикотажу, м’яса і масла тваринного, олії, цукру. За даними Головного управління статистики в Полтавській області у 2010р. у порівнянні з 2009р. досягнуто приросту промислового виробництва на 12,6%. В цілому по Україні виробництво промислової продукції у 2010р. зросло на 11,0%. За величиною індексу промислової продукції область зайняла 9 місце серед регіонів України.
    Сільськогосподарське виробництво є однією з провідних галузей економіки області. Основою рослинництва області є виробництво зернових культур, цукрових буряків і соняшнику. В тваринництві – виробництво м’яса, молока, яєць. Землі сільськогосподарського призначення складають 77,5% від площі земельних ресурсів області. За даними головного управління статистики в Полтавській області загальне виробництво продукції сільського господарства в усіх категоріях господарств за 2010р. порівняно з 2009р. скоротилося на 8,2%, у т.ч. у господарствах населення – на 4,6%, у сільськогосподарських підприємствах – скоротилося на 11,3%. Обсяг продукції тваринництва у 2010 році порівняно з 2009р. збільшився на 5,5%, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах – на 4%, у господарствах населення ¬– на 7,1%.
    Транспортна мережа області доволі розвинута. Протяжність залізниць – 1088 км, з них електрифіковано близько третини. Загальна протяжність автодоріг області становить 8852 км, з яких 10% – дороги державного значення. Річкові транспортні маршрути пролягають по Дніпру.

ВИКИДИ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН В АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ.

    У 2010р. у повітряний басейн області надійшло забруднюючих речовин (без урахування викидів діоксиду вуглецю) 72,8тис.т (на 9,6тис.т, або на 11,7% менше, ніж у 2009р.). Із загальної кількості викидів забруднюючих речовин 23,4тис.т (32,1%) належать до парникових газів, зокрема, ме¬тан (23,3тис.т) та оксид азоту (0,1тис.т). Крім цих речовин, в атмосферу надійшло 2281,0тис.т діоксиду вуглецю, який також впливає на зміну клімату.
    Серед стаціонарних джерел головними забруднювачами є підприємства мм. Кременчука та Комсомольська. Значно менше викидів у містах Полтава і Миргород. На м.Кременчук припадає 25,7% від усіх викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами, на Комсомольськ – 15,5%.
    Згідно із звітними даними у 2010 році до лідерів по здійсненню викидів в атмосферне повітря потрапили райони, де розташовані об’єкти газотранспортних підприємств – Лохвицький (15,8% обласних викидів), Гадяцький (7,0%) Диканський (4,4%), Решетилівський та Зіньківський (3,8% та 3,5%). Обсяги викидів в розрахунку на особу у зазначених районах становлять 251,6кг, 89,4кг, 163,2кг, 101,4 та 69,2кг відповідно.
    Щільність викидів від стаціонарних джерел забруднення у розрахунку на квадратний кілометр території області становила 2,5т шкідливих речовин (менше ніж середній показник в Україні в 2,7 рази). Найбільша щільність викидів шкідливих речовин на квадратний кілометр спостерігалася у містах Кременчуці (195,0т), Лубнах (123,6т), Комсомольську (64,7т), Полтаві (16,99т), Лохвицькому (8,8т), Диканському (4,8т), Гадяцькому (3,2т) та Решетилівському (2,7т) районах.
    Обсяги викидів шкідливих речовин у розрахунку на одну особу області становили 48,7кг (менше ніж середній показник в Україні в 1,85 разів). На кожного мешканця Лохвицького району припадало 251,6кг шкідливих речовин, Диканського 163,2кг, міста Комсомольськ 206,8кг шкідливих речовин. Це найвищі показники по області.
    Більше половини (57,9%) всіх викидів в атмосферне повітря області забезпечують пересувні джерела – 99,942тис.т, з яких левова частка припадає на автотранспорт – за рік викинуто 80,005тис.т забруднюючих речовин, або 46,3% від усіх зареєстрованих викидів. В містах Полтава і Миргород цей відсоток складає 80,1 та 86,5 відповідно. Перевищує 70% частка викидів забруднюючих речовин автотранспортом у районах з малою концентрацією промислових підприємств – Козельщинському, Лубенському, Пирятинському та Семенівському.

ВОДНІ РЕСУРСИ.

    Фактичний забір та використання води по області не перевищують встановлені ліміти.     У 2010 році з поверхневих і підземних джерел області забрано 243,1млн.м3 води, що на 4,3млн.м3 (на 1,8%) більше, ніж у 2009 році. Використання водних ресурсів склало 205,2млн.м3 проти 204,0млн.м3 у попередньому році (більше на 1,2 млн.м3, або на 0,06%).
    Збільшення забору води (на 4,3 млн.м3, або 1,8%) відбулося за рахунок поверхневого забору зі ставків (Кобеляцький, Мішівський, Великобагачанський, Семенівський райони та м.Полтава). У більшості підприємств області водозабір залишився на рівні минулого року. Дещо збільшився забір води промисловими підприємствами м.Кременчук на 0,72млн.м3 – на виробничі потреби.
    Використання води за рік на одного мешканця, у тому числі на господарсько-питні потреби, залишається на рівні попереднього року, відповідно 138м3, (2009 рік – 136м3) та 35,5м3 (2009 рік – 35,7м3).
    Найбільшими споживачами води є підприємства сільського господарства (59,3% всієї використаної води) та комунальне господарство (27,6%). Доля промисловості в загальному водоспоживанні складає 12,3%. Серед галузей промисловості найбільшими споживачами є підприємства харчової промисловості, електроенергетики та чорної металургії.
    Втрати води при транспортуванні у 2010 році зросли на 11,2% до 19,9млн.м3 (проти 17,9 млн.м3 у 2009 році), практично всі у комунальному і побутовому водопостачанні і мають місце через зношеність та незадовільний стан мереж водопостачання.
    У звітному році за рахунок оборотного та послідовного водопостачання зекономлено 996,7млн.м3 свіжої води, що на 61 млн.м3, або на 6,5% більше, ніж у 2009 році (935,7млн.м3).
    У 2010 році скинуто зворотних вод в поверхневі водні об'єкти області 183 млн.м3, що на 0,8 млн.м3 (0,4%) більше, ніж в 2009 році. Збільшення відбулося за рахунок нормативно-чистих без очистки скидів ставків.
    Недостатньо - очищених стічних вод скинуто у поверхневі водні об’єкти на 56 тис.м3 (1,1%) більше за рахунок збільшення скиду недостатньо очищених стоків КП «Лубниводоканал» на 88,7тис.м3 та на 40 тис.м3 ОК ВПВКГ «Миргородводоканал».
    Із цієї кількості 2,7% склали забруднені води. Обсяг недостатньо очищених вод (неочищених не було) становив 4,882 млн.м3, нормативно чистих без очистки – 128,4 млн.м3, нормативно очищених на очисних спорудах – 49,67млн.м3, у тому числі з біологічною очисткою – 47,79млн.м3 (96,2%), з механічною – 1,882млн.м3 (3,8%).
    Маса забруднюючих речовин, скинутих за рік у поверхневі водні об’єкти, становила 47,64тис.т, що на 3,37тис.т, або 7,6% більше ніж у 2009 році (на одного мешканця області майже 32кг).

ВІДХОДИ.

    Протягом 2010р. на підприємствах області (1015 підприємств) утворилось 4436,4тис.т відхо¬дів. Основна частина утворених відходів (4220,8тис.т, або 95,1% від загального обсягу) належить до ІV класу небезпеки. Відходи ІІІ класу небезпеки становили 211,7тис.т, ІІ - 3,5тис.т, І класу - 0,4тис. т.
    В області у 2010р. 2177,4тис.т було утилізовано, оброблено (переробле¬но) та 3716,4тис.т видалено у спеціально відведені місця чи об'єкти.
    На кінець 2010р. на спеціально відведених місцях чи об'єктах та на території підприємств знаходилось 15009,9тис.т відходів, у тому числі відходів І класу небезпеки - 0,2тис.т, ІІ класу небезпеки - 0,6тис.т, ІІІ класу небезпеки - 30,7тис.т.
    Найбільше утворення відходів І-ІІІ класів небезпеки на підприємствах м.Кременчука (930,83тис.т) та м.Полтави (284,895), а також Шишацького (753,139тис.т), Лохвицького (415,966тис.т), Новосанжарського (377,341тис.т), Глобинського (319,646тис.т), Оржицького (275,142тис.т) та Кобеляцького районів (275,142тис.т) районів.
    Переважаючими видами вторинної сировини та відходів виробництва, які утворюються в області є: породи розкривні, попутні скельні для будівництва гідроспоруд та інших робіт, жом буряковий, сироватка молочна – товарна, породи розкривні, попутні скельні та інші для виробництва щебеню, відходи тверді побутові.
    Основними забруднювачами навколишнього природного середовища промисловими відходами є підприємства ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» (2% – від усіх відходів в області І-ІV класу небезпеки, крім того станом на 01.01.2011 накопичено у відвалах та хвостосховищах 1,94млрд.т. нетоксичних відходів), ТОВ «Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат», яке самостійно розпочало працювати у 2010 році (І-ІV класу небезпеки відходи май же відсутні, але за 2010 рік підприємством накопичено 6,649млн.т. нетоксичних відходів, які утворилися від розкривних робіт у кар’єрі), ВАТ «Кременчуцький сталеливарний завод» (0,01% – від усіх відходів в області І-ІV класу небезпеки, крім того станом на 01.01.2011 у відвалі формувальних сумішей на орендованій земельній ділянці знаходиться 7,422млн.т відходів, які вважаються як нетоксичні), АТ «Укртатнафта» (14%– від усіх відходів в області І-ІV класу небезпеки).
    Одна з суттєвих екологічних проблем області, від якої страждають майже усі регіони України – це накопичення та неналежне зберігання безхазяйних пестицидів та агрохімікатів. Станом на 01.01.2011 в області нараховувалося 758,460т непридатних або заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР), які зберігалися у 111 складських приміщеннях (50 з них в незадовільному стані). Приміщення поступово руйнуються, охорона їх не здійснюється, пошкоджується упакування, в якому зберігаються препарати, що негативно впливає на довкілля і здоров’я людей.

ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНИЙ ФОНД ОБЛАСТІ.

    Станом на 01.01.2011 природно-заповідний фонд (ПЗФ) Полтавської області налічує 370 територій та об'єктів загальною площею 133134,385 га, що складає 4,63 % від загальної площі області: 2 національні природні парки, 20 заказників, 1 дендрологічний парк, 1 ботанічний сад, 1 ботанічна пам’ятка природи, 4 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва.
    Кількість територій та об’єктів місцевого значення становить 341, з яких 3 регіональні ландшафтні парки, 153 заказники (48 ландшафтних, 3 лісових, 38 ботанічних, 7 загально зоологічних, 2 орнітологічних, 4 ентомологічних та 51 гідрологічних), 123 пам’ятки природи (11 комплексних, 100 ботанічних, 3 гідрологічних та 9 геологічних), 48 заповідних урочищ та 14 парків пам’яток садово-паркового мистецтва).
    Рішенням двадцять сьомої сесії Полтавської обласної ради п’ятого скликання від 23 червня 2010 року оголошено 6 об’єктів природно-заповідного фонду місцевого значення: 3 заказники – «Географічний центр Полтавщини» (Великобагачанський район), «Демидівський» (Решетилівський район) та «Бурівщина» (Гребінківський район); 2 пам’ятки природи – «Ульяновські могили», «Гостра могила» (Гребінківський район); 1 заповідне урочище «Дубина» (Решетилівський район); а також розширено гідрологічний заказник «Сторожовий» (Чутівський район).
    У першому кварталі 2010 року Указом Президента України оголошено створення національного природного парку «Нижньосульський» загальною площею 18635,11га. У межах Полтавської області площа НПП становить 10764,2га (решта у межах Черкаській області). Площа земель, що вилучається в установленому порядку та надаються парку в постійне користування становить 1406,3 га.

ЛІСОВІ РЕСУРСИ.

    Ліси є національним багатством і за своїм призначенням та місцерозташуванням виконують переважно екологічні (водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні), естетичні, виховні та інші функції, мають обмежене експлуатаційне значення і підлягають державному обліку та охороні.
    Протягом останніх років порідний склад лісів майже не змінився, тому що, в основному, лісовідновлення та лісорозведення на ділянках, що вийшли з лісовідновних рубок, згарищ, проводиться породами, які зростали тут раніше.
    Незадовільними залишаються обсяги посадки лісонасаджень в смугах відводу автодоріг в області, на великій кількості автошляхів вони відсутні. Окремі ділянки автодоріг потребують знесення дерев, які пошкоджені омелою, та негайної їх заміни.
    Ліси Полтавщини характеризуються середньою продуктивністю, загальний запас лісонасаджень області становить 35,9млн.м3.
    Лісовідновлення відбувається переважно завдяки створенню лісових культур. У 2010р. посаджено 669,5га проти 850,25га 2009року (зменшення на 180,75га або 21,3%), лісових культур, посіяно – 39га у 2009 – 66,75га (зменшення проти 2009 на 27,75 га, або 41,6%).
    Природне поновлення лісових насаджень на території Полтавської області у 2010 році склало 209га, що на 257га (або 55,2%) менше ніж у попередньому році. Загальна динаміка природного поновлення за останні роки є позитивною, але у звітному році через пожежі у літній період зазначений показник менше май же у двічі.
    Лісорозведення включає посадку та посів лісу. Протягом 2010 року постійними лісокористувачами та власниками лісів, а саме, організаціями Держкомлісгоспу, Мінагрополітики та Міноборони було посаджено 1266,0га лісу і посіяно 38,0га, у 2009 році відповідно 1269,2га та 149га. За останні роки відсоток лісорозведення стабільно збільшується.
    Створення захисних насаджень проводиться на землях, непридатних для сільського господарства. У 2010 році таким чином було посаджено 59га лісу, що більше на 51,8га, або 87,8% більше ніж у 2009р. (7,2га).

На початок